Навіщо потрібна анкеровка

Риштування - це несамостійка конструкція. На землі вони спираються лише на 4-6 опорних пʼят, а висота при цьому - 6, 9, 12 чи навіть 30 м. При сильному пориві вітру, нерівномірному навантаженні на ярусі чи помилці при збиранні така «свічка» легко перекидається.

Анкери розвʼязують цю проблему: кожен з них жорстко звʼязує риштування зі стіною будівлі, перетворюючи окрему конструкцію на продовження фасаду. Стіна приймає на себе горизонтальні навантаження від вітру і динаміки роботи.

Паспорт рамних риштувань Biglesa вимагає надійно кріпити риштування до стіни по всій висоті. ДБН А.3.2-2-2009 каже про те саме: риштування, які не забезпечують власної стійкості, кріплять до споруди засобами з документації виробника або проєкту. Кріпити до парапетів, карнизів, балконів та інших виступних частин будівлі не можна.

Норма: крок за висотою не більше 4 м

Схема з паспорта риштувань для конструкцій до 30 м:

  • за висотою крок привʼязок не більше 4 м;
  • по горизонталі привʼязки ставлять через одну стійку сходів;
  • елементи кріплення встановлюють по 2 шт. під кутом 45° один до одного;
  • заставний елемент у фасаді має утримувати зусилля не менше 4,5 кН.

Якщо в документації немає інших вказівок, ДБН вимагає ставити кріплення не рідше ніж через ярус для верхніх стояків, через два прогони для верхнього ярусу і не менше одного на 50 м² проекції риштувань на фасад. Для комплекту 12×6 м (довжина 12 м, висота 6 м) за схемою паспорта виходить:

  • 2 ряди за висотою і по 3 точки в кожному ряду;
  • разом: 6 точок кріплення.

Точну кількість визначає проєкт риштувань: паспорт прямо на це вказує. Для відкритої вітряної місцевості або важких робіт на ярусі крок зменшують за рішенням проєктувальника.

Орієнтовна таблиця за комплектами

Комплект (довжина × висота)Рядів за висотоюТочок у рядуУсього точок
6×4 м122
6×6 м224
9×6 м224
12×6 м236
12×8 м236
15×6 м236
24×8 м2510
30×10 м3618

Таблиця показує оцінку за схемою паспорта, підсумок задає проєкт. Порахувати свій фасад можна в калькуляторі риштувань. Якщо обʼєкту потрібен частіший крок (відкрита вітряна місцевість, кладка), замовте додаткові анкери окремо.

Типи анкерів під різні стіни

Вибір анкера залежить від матеріалу стіни, до якої кріпляться риштування:

1. Бетон, залізобетон, цементний камінь

Стандартний розпірний анкер: сталева гільза + конус + болт М12 × 100 мм. При закручуванні болта конус розширює гільзу всередині стіни, створюючи розпірну силу. Несучу здатність беріть із даних виробника анкера: за паспортом риштувань заставний елемент має утримувати не менше 4,5 кН.

2. Повнотіла цегла, цегляна кладка з розчином М100+

Той самий розпірний анкер, але подовжений (М12 × 150 мм) - гільза має дістати до міцного шару за фасадним оздобленням. У цеглі анкер тримає менше, ніж у бетоні, тому перевірте, чи забезпечує він ті самі 4,5 кН у вашій кладці.

3. Порожниста цегла, силікат, газоблок

Тільки хімічний анкер: у просвердлений отвір заливається полімерна суміш, в неї вставляється шпилька. Через 12-24 години суміш застигає, шпилька тримається за рахунок зчеплення, а не розпирання. Несуча залежить від глибини і марки кладки - розраховується інженером для конкретного випадку.

4. Дерево, гіпсове оздоблення, теплоізоляція

До таких поверхонь анкеруватися не можна. Риштування кріпляться лише до несучої конструкції під оздобленням. Якщо стіна утеплена пінопластом - анкер має проходити крізь утеплювач і закріплюватися в основній стіні.

Де правильно ставити анкер на риштуваннях

За паспортом кріплення виконують прихопленням стійки, і кожне кріплення - двома хомутами. Захвати до стіни та хомути є в комплектуючих. Зазор між настилом і стіною залежить від робіт: до 50 мм під час кладки, до 150 мм під час оздоблення, під час утеплення дві товщини ізоляції плюс 50 мм.

Правильна послідовність:

  1. Після збирання ригелів потрібного ярусу намічаємо точки анкеровки на стіні
  2. Свердлимо перфоратором отвори Ø 14 мм глибиною 80 мм (для бетону) або 100 мм (для цегли)
  3. Очищаємо від пилу (продути, краще пилососом)
  4. Забиваємо анкер до упору
  5. Закручуємо гайку до досягнення розпору (момент 25-35 Н·м)
  6. Кріпимо скобу до анкера і ригеля

Після затяжки візуально перевіряємо, що риштування щільно прилягли до стіни в точці анкеровки - зазор більше 1 см означає, що анкер не спрацював, потрібно переробити.

Типові помилки

1. Анкерують до утеплювача чи штукатурки. Це найнебезпечніша помилка. Анкер має потрапляти в несучу стіну, а не в утеплюючий шар. Перед свердлінням зʼясуйте, де знаходиться несучий шар (зазвичай 50-100 мм за оздобленням).

2. Використовують дюбелі замість анкерів. Пластикові дюбелі тримають 30-50 кг - цього критично мало. Лише розпірні металеві анкери з болтом М10-М12.

3. Не докручують анкер. Якщо болт вкручений лише наполовину, конус не розширює гільзу повністю. Несуча знижується в 2-3 рази. Закручуйте до повного упору.

4. Ставлять занадто мало точок. «Навіщо мені 4 анкери, я і одним обійдуся» - найчастіша помилка при збиранні силами 2 осіб. Кожен пропущений анкер збільшує навантаження на ті, що залишилися, в 2-3 рази.

5. Ігнорують вітер. На відкритій місцевості та на кутах будівель крок кріплень уточнюють у проєкті й за потреби зменшують.

Демонтаж анкерів

Після завершення робіт анкери акуратно демонтуються:

  1. Відкручуємо гайку
  2. Болт вилучаємо (він зазвичай виходить легко, гільза залишається в стіні)
  3. Гільзу можна або залишити в стіні (під штукатуркою не видно), або акуратно витягнути плоскогубцями
  4. Отвір замазують ремонтним розчином чи герметиком

Болти і гільзи повторно не використовуються - після розпору метал деформується і вдруге тримати з тією самою силою не буде. Це витратний матеріал, у запчастинах Biglesa можна докуповувати набори на наступні обʼєкти.

Що каже закон

Вимоги до кріплення риштувань містяться в ДБН А.3.2-2-2009 (розділ 7) і в паспорті виробу. Самі риштування відповідають ДСТУ Б В.2.8-47:2011 (ГОСТ 27321-87). Документи можна завантажити в розділі сертифікатів або запросити копію у нашого менеджера.

Під час приймання риштувань перевіряють:

  • наявність кріплень, що забезпечують стійкість, і їх відповідність схемі;
  • вузли кріплення окремих елементів;
  • вертикальність стояків і надійність опорних площадок;
  • настили, огородження та заземлення.

Понад 4 м риштування допускають до роботи лише за актом комісії. Порядок описано в статті про приймання риштувань.